А, погоди, вот я расскажу тебе, как я недавно купила закладки и отправилась на прогулку ночью!
В общем, с утра мне надоело сидеть дома и ворочаться из стороны в сторону. Я решила, что пора взять свою задницу в руки и найти себе приключения. Вечером вышла из квартиры и отправилась на улицу - никаких легавых на моём пути не хотелось встречать.
Пошла я в сторону любимого тайника, где обычно беру свежий шмаль. Знаешь, это марихуана, которая меня тащит. Как только я пришла туда, тут же увидела своего дружка Серёгу - он тоже был настроен на ночную прогулку.
- Салют, братан! - кинула ему я со своей самой широкой улыбкой.
- Привет, девочка! Что задумала на этот раз? - ответил Серёга, похлопав меня по плечу.
Ну вот, встали мы перед выбором, кого же именно нам купить наш любимый шмаль. Никак не могли решиться, но тут наш знакомый Димка подошёл и предложил свой вариант.
- У меня есть новый шмаль, который я только что достал. Говорят, он особенный, типа "шипящий". На вкус как попкорн, но гораздо круче! - сказал Димка, ухмыляясь.
Мы, конечно, не могли отказаться от такого предложения и сразу же согласились забрать пару граммов его новой закладки.
- А может быть, нам брать кокс? - после долгой паузы предложил Серёга.
- Ну, почему бы и нет? - ответила я, уже немного сгорая от нетерпения.
Мы решили сделать это и отправились к нашему поставщику. Он знал, что мы - постоянные клиенты, поэтому всегда был готов нас обслужить.
- Хэй, братва! Какие новости? - встретил нас Витек, наш поставщик. - Я слышал, что вы ищете кокс, у меня осталось парочка граммов.
Мы на долю секунды поглядели друг на друга и тут же кивнули - нужно было забрать этот кокс и убиться в нем.
- Берём, Витек! - сказал я, не сдерживая своего восторга.
- Ага, а ещё можно пару доз кислоты сюда добавить? - спросил Серёга, прикуривая свою сигарету.
Витек нас удивил и сказал, что сегодня наш счастливый день - у него оказалась свежая партия кислоты, которую он только что привёз. Мы решили не отказываться от такого предложения и взяли парочку листиков, чтобы добавить перчинку к нашему вечеру.
- Ну что, бро, - сказал Серёга, разворачиваясь ко мне. - Теперь у нас весь арсенал для нашей ночной прогулки. Готова?
- Давай, - улыбнулась я в ответ, чувствуя, как адреналин поднимается внутри меня.
И мы отправились в эту ночь, полностью готовые к тому, чтобы убиться в нашем смеси.
Как только мы вышли на улицу, все вокруг стало каким-то искаженным. Я не могла понять, что происходит, но это было просто невероятно круто.
- Брат, смотри, там легавые! - закричал Серёга, указывая на полицейских, которые были вдали.
Мы отошли от них, но мне было всё равно - я была в своём мире, в мире тайников и закладок.
В эту ночь мы бродили по городу, пропуская время между реальностью и собственными иллюзиями. Все вокруг нас было таким ярким и мистическим, словно мы попали в другой мир.
- Девочка, ты видишь то же, что и я? - спросил меня Серёга, держась за мою руку.
- Да, братан, - ответила я, не в силах проконтролировать свои эмоции.
Мы продолжали путешествовать по улицам, словно двое безумных исследователей. Мы ничего не боялись, потому что каждая новая атмосфера казалась нам интереснее предыдущей.
По прошествии нескольких часов нашего безумия, мы решили отправиться домой и закончить эту ночь в полной гармонии с собой и с нашими закладками.
- Брат, будешь со мной до конца этой поездки? - спросила я Серёгу, стоя перед нашим тайником.
- Конечно, девочка. Всегда рядом с тобой, - ответил он, улыбаясь.
Мы скурили последнюю сигарету с кислотой и улеглись на асфальте, смотря в ночное небо. В эту минуту мы осознали, что наша ночь была полна эмоций и незабываемых моментов.
- Ещё никогда я так не убивался, братан, - прошептал Серёга, закрывая глаза.
- Ты не одинок, брат. Эта ночь останется в наших сердцах навсегда, - прошептала я в ответ, сжимая его руку.
Так закончилась наша ночная прогулка, полная адреналина, наркотического удовольствия и незабываемых впечатлений.
Я не знаю, когда мы ещё раз отправимся на подобное приключение, но, знаешь, дружок, я не жалею о том, что сделала это. Это было настоящее путешествие в мир запретных наслаждений. Потому что эти впечатления останутся с тобой на всю жизнь.
Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

Комменты
Стена